Головна > Новини > ТРЕТІ УШИНСЬКІ ЧИТАННЯ – МАСШТАБНИЙ ФОРУМ НАУКОВЦІВ, МЕТОДИСТІВ, УЧИТЕЛІВ-ПРАКТИКІВ

ТРЕТІ УШИНСЬКІ ЧИТАННЯ – МАСШТАБНИЙ ФОРУМ НАУКОВЦІВ, МЕТОДИСТІВ, УЧИТЕЛІВ-ПРАКТИКІВ

червня 3, 2019

УшинськийВ останні травневі дні Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського зібрав гостей – учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Треті Ушинські читання: українська освіта і культура в історичному розвитку та в умовах викликів інформаційного суспільства». Про доцільність таких читань саме на чернігівських теренах годі й говорити – Костянтин Дмитрович Ушинський, відомий вітчизняний дидакт і теоретик-педагог, сформувався як наукова особистість саме тут, на Чернігівській землі.

До закладу для роботи в науково-практичній конференції з’їхалися освітяни чи не з усіх районів Чернігівської області, а також представники закладів освіти Києва та Київщини, Сумщини, Полтавщини, Херсонщини, Закарпаття, Буковини, Харківщини, Черкащини, Житомирщини, Львівщини а також кількох іноземних країн – Німеччини, Білорусі, Канади. Крім того, «стендові» доповіді були заявлені з боку науково-педагогічних кіл Башкортостану, Канади, Татарстану, багатьох закладів вищої освіти України. Таке широке фахове представництво в черговий раз засвідчило унікальність постаті К.Д. Ушинського як фундатора класичної педагогічної думки, цікавість до ідей та переконань великого педагога і в епоху здійснення сучасних освітніх реформ в Україні. Загалом у роботі конференції взяло участь 116 учасників, запрошених ініціаторами читань, – кафедрами педагогіки та психології, суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО. Основу доповідачів та слухачів конференції утворили педагоги-практики й практичні психологи зі шкільних, позашкільних, дошкільних закладів освіти, в тому числі й приватних, а також викладачі вишів, методисти, теоретики-науковці. Порядок організації заходу передбачив пленарне засідання і роботу в 4-х секціях за окремими тематичними напрямами.

Так, на пленарному засіданні з доповідями про філософсько-педагогічні ідеї Костянтина Ушинського, їх уплив на розвиток сучасної української освіти виступили ректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Анатолій Заліський; академік УВАН у США, президент Німецько-Українського наукового об’єднання ім. Юрія Бойка-Блохина Дарина Блохин, заступник директора Новгород-Сіверської гімназії імені К.Д. Ушинського Валентина Логвин; старший науковий співробітник ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» Іван Єрмаков; професор ВНЗ «Уманський гуманітарно-педагогічний коледж» Іван Зайченко; професор Національного університету біоресурсів і природокористування Тетяна Мельничук. Про особливості впровадження в освітній системі Білорусі проекту «Шкільний сад» докладно розповіла представниця ГО «CREEN CROSS BELARUS» Людмила Скакун з Мінська, а науково-педагогічні працівники ЧОІППО Станіслав Пономаревський та Людмила Іваненко присвятили свої доповіді висвітленню аксіологічних проблем у спадщині Костянтина Ушинського.

Надзвичайно цікаво відбулася робота секційних засідань науково-практичної конференції. Так, на секції, присвяченій аналізу актуальних проблем суспільствознавства, мистецтва, історії та теорії педагогіки «Визначні постаті та установи в українській освіті та культурі», що проходила в аудиторії педагогічної майстерності імені академіка І.А. Зязюна, аналізувалися аспекти розвитку медичної освіти на Чернігівщині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (проректор ЧОІППО Ірина Лисенко), медіаосвіти в контексті критичного мислення (завідувач кафедри ЧОІППО Олександр Мокрогуз), формування музичних здібностей дитини з урахуванням вікових особливостей (професор Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова Світлана Науменко), розвій українського національно–культурного руху на Кубані в ХІХ – ХХ ст. (доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО Михайло Коропатник), діяльність Прилуцького міського театру в роки нацистської окупації (доцент кафедри суспільних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО Лідія Нестеренко).

Про розвиток вітчизняного шкільництва в роки Української Народної Республіки цікаво, як і завжди, розповіла академік Дарина Блохин з Мюнхена, а гостя з далекої Канади Галина Кравчук зосередила увагу слухачів на темі «Канадські українці та війна, яка змінила світ». Перспективні наукові доробки запропонували студенти Київського національного університету імені Т. Шевченка Ілля Левченко («Функції «історичної» освіти в листах Честерфілда до сина») та Уляна Кухарук («Принципи викладання в мистецьких школах Києва, Харкова та Одеси в другій пол. ХІХ ст.»).

Про різні аспекти спадщини К.Д. Ушинського міркували кандидат педагогічних наук, заступниця директора ЗЗСО № 21 (Чернігів) Ольга Тур і керівниця «Всеукраїнської спілки інвалідів Чорнобиля» (Переяслав-Хмельницький) Наталія Татарчук, а вчителі з Києва Ірина Бичок та Маргарита Логвиненко, члени товариства ім. Януша Корчака, виступили з доповіддю «Музейна педагогіка у виховній системі роботи Кловського ліцею №77». Значно збагатила загальну секційну тему доповідь вихователя Новгород-Сіверської державної гімназії імені К.Д. Ушинського Лариси Бодяко про паремії на позначення вірувань у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області. Чимало матеріалів викликали жваві дискусії, запитання слухачів, фахові коментарі та оцінки.

Не менш цікавою виявилася діяльність другої секції конференції, яка мала назву «Освітній менеджмент. Науково-методичне забезпечення та організація навчання і виховання. Учень та учитель як суб’єкти педагогічного процесу». Директори та заступники керівників закладів загальної середньої освіти у своїх доповідях говорили про проблему керівника як лідера освітніх реформ (Олександр Щербина, Сновськ), про модель авторської школи (Наталія Корж, Ріпки), про управління інноваційними процесами в закладах освіти (Олена Яковчук, Чернігів), про планування сучасного закладу освіти (Тетяна Донець, ЧОІППО), про модель демократичного менеджменту як важливий засіб підвищення ефективності в освіті (Валентина Паньок, Десна), про інформаційні підходи до формування та розвитку професійної компетентності педагогічних працівників (Світлана Рубан, Чернігів), про моніторинг рівня професійної майстерності педагога (Людмила Тарасюк, Чернігів), про формування акмеологічного освітнього середовища в сучасному закладі освіти (Віра Мокрякова, Новгород-Сіверський), про сучасні проблеми гейміфікації навчання в закладі освіти (Наталія Іваницька, Чернігів), про менеджмент та інновації в системі освіти (Лариса Лесун, Чернігів, Ніна Калениченко, Михайло-Коцюбинське), про формування демократичного стилю життя учнів через євроінтеграційні проекти для успішної самореалізації в сучасному світі (Сергій Кравченко, Ладан), а також про сучасний конкурсний відбір директорів закладів загальної середньої освіти (Михайло Артюх, доцент ЧОІППО).

Про освітні проекти Маложинської школи Брагинського району Гомельської області розповіли на засіданні секції гості з Республіки Білорусь Ольга Харько, заступник директора школи, а також вчителька історії Ніна Корень, що виявилося надзвичайно корисним для практичного досвіду керівників українських закладів освіти.

Надзвичайно позитивною в практичному сенсі виявилася робота третьої секції конференції «Сучасна система початкової шкільної освіти: науково-методичний діалог. Дошкільне дитинство як фундамент становлення особистості», яка відбулася в конференц-аудиторії імені К.Д. Ушинського. У руслі здійснення сучасних реформаційних змін цікавість до роботи саме цієї секції зрозуміла. Серед кращих доповідей її учасників – аналітичні матеріали щодо формування здоров’язбережувальної компетентності в освітньому процесі крізь призму поглядів К. Ушинського (доцент ЧОІППО Лідія Лавріненко), авторські тези на тему «Шевченко – художник» (Світлана Чугай, Седнів), про книгу в житті дитини (доцент Наталія Зброєва, дитяча письменниця Маргарита Бордонос), міркування про створення ситуації успіху, фрагмент майстер-класу (Оксана Федорченко, Чернігів), про освітні практики в приватній школі «МудрАнгелики» (Неля Лавріненко, Чернігів), про розвиток методичних ідей К.Д.  Ушинського в навчанні грамоти дошкільників, фрагмент майстер-класу (доцент Валентина Антипець, Чернігів), про використання методів вільної гри та праці (Світлана Сухацька, Чернігів). Упровадженню в освітній процес новітніх програм, таких як «Впевнений старт» для дошкільнят або «STREAM-освіта», методики CLIL, були присвячені доповіді доцента ЧНУ Тетяни Богдан (Чернігів), виховательки Олени Передньої (Вертіївка Ніжинського району), виховательки Любові Різник (Прилуки) та ін.

Наскрізною ідеєю роботи четвертої секції (працювала вперше в контексті «Ушинських читань») науково-практичної конференції (Традиційні та новітні аспекти розвитку психології. Психолого-педагогічні практики, їх роль у модернізації освіти в Україні) постав грунтовний аналіз сучасної системи практичної психології та її ефективних практик. Об’єднуючою постаттю для зібрання психологів став відомий учений, доктор психологічних наук, професор, директор Українського навчально-методичного центру практичної психології і соціальної роботи НАПН України Віталій Панок, який виступив з програмною доповіддю «До побудови моделі сучасної психологічної служби в системі освіти».

На секції відбувся конструктивний науково-методичний діалог з багатьох проблем галузі за участі не тільки доповідачів, але й зацікавлених практиків, які переймаються проблемами цього важливого освітнього напряму. Наприклад, про свій досвід щодо запобігання булінгу вчителів розповіла Оксана Лапа, приватний психолог з Бахмача; Діана Романовська, кандидат психологічних наук, завідувач науково-методичним центром практичної психології та соціальної роботи (Чернівці) зосередила увагу на проблемі психологічного забезпечення освітнього процесу в контексті Нової української школи. Ця ж тема прозвучала й у доповіді Тетяни Чалої, старшого викладача ЧОІППО. Про роль психологічної служби розмірковували наукові співробітники Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи (Київ) Надія Лунченко та Наталія Сосновенко; а у виступах Олени Марінушкіної, директорки інституту гештальту і психодрами (Харків), Марини Лемак, старшого викладача кафедри педагогіки і психології Закарпатського інституту післядипломної педагогічної освіти (Ужгород), Юрія Філімончука, психотерапевта з Харкова, йшлося про використання елементів гештальт-підходу і психодрами в роботі з педагогами. На секції було розглянуто також цілий ряд інших питань, пов’язаних з розвитком сучасної царини психологічної науки.

У підсумковій ухвалі засідань конференції прозвучали пропозиції щодо подальшого поглиблення тих науково-педагогічних і науково-психологічних напрямів, що були заявлені на цьогорічних читаннях, а також створення нових тематичних блоків для обговорення, аналізу. Також було висловлене прохання до організаторів продовжити популяризувати «Ушинські читання» і надалі.

Завершенням першого дня науково-практичної конференції «Треті Ушинські читання: українська освіта і культура в історичному розвитку та в умовах викликів інформаційного суспільства» стала організована ініціаторами заходу екскурсійна подорож за маршрутом «Чернігів стародавній». Роль «культурного спікера» в ній блискуче виконала доцент ЧОІППО Лідія Нестеренко.

Другий день роботи науково-практичної конференції передбачив презентацію нової монографії завідувача кафедри педагогіки та психології ЧОІППО Станіслава Пономаревського «Народна пісня Чернігівського Полісся: жанрово-тематичний і поетичний дискурс». Модератором заходу став кандидат історичних наук Олександр Мокрогуз. Нова книга була сприйнята слухачами надзвичайно тепло й позитивно. Акція відбулася в кінозалі музею-заповідника М. Коцюбинського. Для гостей принагідно був організований також цікавий концерт народної пісні, підготовлений колективом капели бандуристів імені Остапа Вересая Чернігівського філармонійного центру та відбулася екскурсія в музеї-заповіднику М.М. Коцюбинського (І. Коцюбинський, М. Москаленко).

Організатори науково-практичної конференції вдячні за організаційну підтримку Центру українських канадських студій у Вінніпезі, німецько-українському науковому об’єднанню ім. Ю. Бойка-Блохина, науковому товариству імені Т. Шевченка (НТШ), товариству «Білоруський зелений хрест». А особлива вдячність – керівництву (мгр. Ярослава Демко) Суспільної Служби українців Канади (м. Вінніпег) за здійснення фінансової допомоги.

Інформація кафедри педагогіки та психології

УХВАЛА

науково-практичної конференції

«ТРЕТІ УШИНСЬКІ ЧИТАННЯ:

УКРАЇНСЬКА ОСВІТА І КУЛЬТУРА В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ ТА В УМОВАХ ВИКЛИКІВ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА»

30-31 травня  2019 року

Завданням конференції постало вивчення аспектів історії педагогічного досвіду, окремих проблем суспільствознавства, мистецтвознавства, краєзнавства, здоров’язбережувальних технологій, феноменів сучасної практичної психології, менеджменту в освіті, аспектів початкової школи та дошкілля переважно в контексті Нової української школи. Організуючою історичною постаттю заходу став Костянтин Дмитрович Ушинський – один із провідних вітчизняних педагогів, вихідець із Чернігівщини, а важливим спрямовуючим аспектом конференції – осмислення його творчого доробку.

У конференції взяло участь понад 100 учасників, серед них і закордонних, в очному та заочному форматах.  Конференція відбулася у вигляді наукового полілогу, презентацій практичного досвіду, майстер-класів, доповідей і повідомлень, дискусій, що засвідчує її теоретичне та прикладне значення.

Результатом роботи науково-практичної конференції стали такі пропозиції та висновки її учасників:

  1. Продовжити практику організації «Ушинських читань» на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського.
  2. Розширювати тематику пленарного і секційних засідань, зокрема передбачивши імплементацію в структурі заходів наукових напрямів з теорії психології, українознавства, етнології, дидактики.
  3. Усіляко популяризувати творчість К.Д. Ушинського та інших педагогів, чиє становлення відбулося в Україні, в тому числі на Чернігівщині.
IMG_0780
IMG_0814
    1
    IMG_0752
    2
    3
    IMG_0862
    IMG_5553
    4
    5
    6
    7
    Коментувати не дозволено.