3 грудня 2019 року в Клубі Кабінету Міністрів України представлено Національний і Міжнародний звіти за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, у якому Україна вперше взяла участь. Національний звіт за результатами PISA-2018 оприлюднюється синхронно з Міжнародним звітом Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) за результатами PISA-2018. Україна, одночасно з 80 країнами світу, отримала результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018, що дозволить порівняти національну освітню систему з системами країн, що за розмірами, економічним потенціалом та історичним досвідом подібні до України.
4–5 грудня 2019 року Українським центром оцінювання якості освіти спільно з Міністерством освіти і науки України, за підтримки Міжнародного фонду «Відродження», UNICEF в Україні, ГО «Освіторія» проведено VІ Міжнародну науково-методичну конференцію «Освітні оцінювання 2019. Здобутки й виклики на шляху забезпечення якості освіти» за участі міжнародних і вітчизняних експертів.
У роботі конференції взяли участь заступник начальника Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації Олена Соронович та проректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського, регіональний координатор проєкту Ірина Лисенко.
На заході представлено основні результати України в PISA-2018, зокрема інформацію про успішність українських 15-річних підлітків, які у квітні – травні 2018 року складали 2-годиннний тест із читання, математики й природничо-наукових дисциплін і заповнювали анкети.
Спікерами заходу стали провідні стейкхолдери – міжнародні й вітчизняні фахівці в галузі освіти, які не тільки прокоментували дані найавторитетнішого дослідження в галузі освіти в світі, але й розказали, якою буде освіта в Україні в найближчі роки.
Міжнародне дослідження якості освіти PISA, започатковане Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), є одним із найавторитетніших джерел інформації про середню освіту у світі. На сьогодні в дослідженні беруть участь понад 80 країн / економік. Їхні урядовці довіряють результатам PISA і використовують їх для прийняття обґрунтованих політичних рішень у галузі освіти. Україна долучилася до PISA в циклі 2018 року.
Програма PISA (Program for International Student Assessment) ось уже 19 років збирає дані про якість освіти у більше ніж 80 країнах світу, що становлять майже 80 % світової економіки. Раз на три роки вона тестує 15-річних учнів у різних країнах за трьома напрямками: математика, читання та природничі науки. Це дає змогу визначити країни, де освіта найбільш ефективна, і виявити підходи, що їх об’єднують.
У Національному звіті за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018 представлено детальну інформацію про результати навчальних досягнень українських 15-річних підлітків у таких галузях, як читання, математика та природничо-наукові дисципліни, станом на 2018 рік, а також про ті чинники, від яких залежить рівень читацької, математичної та природничо-наукової грамотності українських учнів / студентів.
З огляду на те, що провідною галуззю PISA-2018 було читання, у звіті особливу увагу зосереджено на тому, що саме читають українські учні / студенти, які викладацькі практики найбільше впливають на формування читацької грамотності. Крім того, у звіті на підставі аналізу результатів України в PISA-2018 й дієвих міжнародних практик окреслено конкретні пропозиції щодо політик, реалізація яких має сприяти зменшенню розриву в навчальних досягненнях українських учнів / студентів різних категорій і забезпечити підвищення якості загальної середньої освіти в Україні загалом.
Із публікацією звіту за результатами PISA-2018 робота, навіть у межах циклу PISA-2018, не завершується. Навпаки, змістовна робота тільки починається – робота з удосконалення вітчизняної системи освіти на компетентнісних засадах і принципах рівних можливостей для всіх учнів.
Що і як оцінює PISA?
Дослідження PISA визначає рівень володіння трьома компетентностями: читацька, математична та природничо-наукова.
PISA не перевіряє, чи засвоїли учні програму, а оцінює, чи здатні вони застосовувати знання і навички в житті.
Шкала PISA має шість рівнів: 1-й рівень — найнижчий, 2-й — базовий, 3–4-й — достатній, 5–6-й — рівень олімпіадників. Якщо людина не досягла базового рівня в математичній, читацькій та природничій компетентностях, то надалі не зможе якісно взаємодіяти із суспільством, така людина не бачить існування науки в житті, не може вирішити елементарні життєві завдання і не здатна працювати з текстом.
PISA: усе, що треба знати про глобальне дослідження освіти
Найважливішим є не місце країни в рейтингу, а відсоток учнів, які досягли базового рівня. Економіку країни творить робоча сила — від кваліфікації і середнього рівня компетентностей працівників залежить процвітання держави.
До 2018 року країна отримувала конкретне місце в рейтингу PISA по кожній з компетентностей. Цього року визначили діапазон позицій країни з огляду на можливу похибку.
Які результати України?
Читання: 37–42
Математика: 41–46
Природничі науки: 35–42
Для порівняння: Словацька Республіка: читання: 41–44, математика: 28–35, природничі науки: 39–42.
Загалом, Україна перебуває приблизно на тому ж рівні, що й Білорусь, Словацька Республіка, Угорщина.
Де є проблеми?
36 % українських підлітків не досягли базового рівня математичної компетентності. Аналогічний показник в європейських країнах — 24 %. При цьому країни — члени Європейського Союзу поставили собі за мету: до 2020 року підлітків, які не досягли базового рівня в усіх трьох компетентностях, має бути 15 %.
Отже, показники PISA розвінчують міф про те, що радянська система освіти була сильною в технічно-математичній сфері. Навіть більше, результати тестувань з математики в пострадянських країнах свідчать: успіху досягли ті освітні системи, що давно і систематично реформують школу. Наприклад, Естонія: має рейтинг 6–9 з математики і є абсолютним лідером серед європейських країн за всіма компетентностями.
25,9 % українських підлітків не досягли базового рівня з читацької грамотності і 26,4 % — з природничо-наукової. Загалом, за показниками успішності Україна відстає від країн ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку — країни-засновниці PISA) на 39 балів із математики, 23 із читання та 22 із природничо-наукових дисциплін.
62 % українців повідомили, що запізнилися в школу протягом останніх двох тижнів, а 38 % пропустили цілий день навчання без поважної причини. Таким чином, українські підлітки на 20 % частіше відсутні на заняттях, ніж їхні однолітки в Європі.
У чому наші сильні сторони?
46,4 % українців досягли рівня 3 і вище з читацької грамотності, 37,9 % — з математики, 43,6 % — з природничих наук.
Україна має 12 % «стійких учнів» — це підлітки з малозабезпечених родин, які попри це отримали високі результати за тестами PISA.
50 % учасників тестування задоволені життям. При цьому діти із сільської місцевості почуваються щасливішими, ніж діти з міст. Це можна пояснити тим, що можливо в дітей у містах і селах різне розуміння поняття щастя, різні рівні очікувань і сподівань. Рівень щастя впливає на показники дітей — щасливіші діти мають вищі результати тестів.
Хлопці в Україні на 7 балів випереджають дівчат у результатах з математики, проте з читання дівчата попереду хлопців на 24 бали. Загалом, юнаки значно рідше читають для задоволення, але ті хлопці, які вказували, що читають з онлайн-джерел, мали приблизно однакові з дівчатами результати. Отже, цікавий контент художньої і нехудожньої літератури для хлопців може суттєво вплинути на їхні читацькі звички.
Чому результати PISA важливі і що з ними робити?
PISA має 100 % репрезентативну вибірку. Цим займається фахова організація Western Statistics, куди держави подають свої офіційні статистичні довідники. На основі цих документів формують перелік закладів освіти, які відповідають усім критеріям і які братимуть участь у тестуванні. Третина учасників дослідження в Україні були студентами профтехучилищ. До вибірки не ввійшли території окупованого Криму і Донбасу, діти з глибокими порушеннями зору, слуху, а також діти, що навчаються мовами національних меншин, окрім російської мови.
Експерти із 46 країн світу працюють над тестовими завданнями. PISA пишається тим, що не бере до уваги національні навчальні програми, а вимірює рівень компетентностей, адже вимоги на ринку праці є універсальними. PISA навмисне тестує саме 15-річних підлітків, а не учнів певних класів. У 16 років у більшості країн світу завершується обов’язкове шкільне навчання, а отже це певний віковий поріг і рівень зрілості, незалежно від того, чи це дитина 7-го класу чи студент 2-го курсу профтехучилища.
Країна не повинна ставити політичну мету піднятися в рейтингу PISA, держава має прагнути підвищити рівень грамотності учнів.
Результати PISA не стосуються реформи Нова українська школа, але показують необхідність реформувати середню базову шкільну освіту.
Детальніше з матеріалами PISA-2018 можна ознайомитися за посиланням: http://pisa.testportal.gov.ua/