За ініціативи Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації під час карантину, запровадженого у зв’язку з поширенням коронавірусу, активізовано діяльність «телефонів довіри» для осіб, що потребують психологічної або консультативної допомоги. Першочерговою метою служби «телефонів довіри» є профілактика психоемоційних порушень, зниження рівня панічних проявів, просвіта щодо перебігу можливих стресових станів та їх індикаторів, надання рекомендацій батькам з питань вирішення конфліктних ситуацій та профілактики порушень у поведінці дітей в період вимушеної ізоляції тощо. Також, служби «телефонів довіри» отримують актуальну інформацію щодо заходів та правил профілактики та запобігання поширенню коронавірусу, перелік контактних телефонів обласних та урядових гарячих ліній, медичної служби та правової допомоги.
Один з таких телефонів функціонує на базі Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського. Консультативну допомогу за зверненнями у межах своєї компетенції надають працівники Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області. У телефонному режимі, на сторінках фейсбук та на блозі НМЦ ПС СО також надається методична допомога, матеріали для працівниками психологічної служби щодо здійснення просвітницької та профілактичної роботи дистанційно з учасникам освітнього процесу з метою збереження їх психічного та фізичного здоров’я.
Зокрема, актуальними є рекомендації:
- Фільтруйте джерела інформації, розвивайте критичне мислення.
Рада міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) у партнерстві з Академією української преси та за підтримки Міністерства освіти і науки України розробила актуальні для сьогодення рекомендації з медіаграмотності (див. фото).
Психологи також радять читати новини лише на перевірених ресурсах, яким можна довіряти. Менше коментувати, обговорювати та поширювати інформацію про ситуацію щодо коронавірусу. Чим більше ви втягуєтеся в розмови, що нагнітають ситуацію, тим сильнішою є емоційна реакція на отриману інформацію і тим важче вам мислити раціонально.
- Практикуйте діджитал-детокс, користуйтеся гаджетами лише для ефективного спілкування. Краще витратьте час, який проводите в інтернеті, на живе спілкування з рідними, вивчення іноземної мови, читання художньої літератури.
- Розробіть план дій.
Розробіть та запишіть план дій на різні випадки: епідемії та обмеження пересування, хвороби колег чи людей, з якими ви були в контакті, вашої хвороби чи рідних тощо. Опишіть детально алгоритм своїх дій в кожному випадку. Це дасть вам відчуття контролю та знизить рівень тривоги.
- Записуйте те, що хвилює.
Це допоможе перенести тривогу в іншу площину (на папір) та заспокоїтися. Окрім того, хвилювання шкодить сну. А, як відомо, недосипання послаблює імунітет та робить вас більш вразливими до хвороб.
- Будьте тут і зараз.
Хвилювання й тривожність – це проекція себе в майбутньому. Якщо є реальні причини, які загрожують здоров’ю, вашому чи близьких, поміркуйте, як можете мінімізувати чи усунути їх. Та якщо цей страх продукується просто прочитанням новин, спробуйте відпустити його та зосередитися на тому, що дійсно відбувається тут і зараз.
- Переключайте діяльність
Переключіться на виконання монотонних домашніх справ, щойно почали відчувати, що страх та паніка наростають. Прання, прибирання, приготування їжі дають можливість відволіктися від факторів стресу.
- Говоріть про почуття
Говоріть з рідними та близькими про свої почуття. Або ж зверніться до психолога. Відчувати страх та тривогу не соромно. Більше того, хвилюватися про здоров’я та життя, своє й рідних – природно. Розмова з близькими чи фахівцем допоможе заспокоїтися та подивитися на ситуацію під іншим кутом.
- Концентруйтеся на позитиві
Наш мозок гостріше реагує на негативні події. Крім того, він схильний робити з невідомого погане. Через це нам здається, що навкруги більше негативу, ніж позитиву. А інформаційний простір підсилює це відчуття.
Результати досліджень показали: щоб нівелювати вплив однієї негативної події, потрібно в середньому три позитивні. Тож, щоб заспокоїтися, вам доведеться читати втричі більше позитивних новин. Скажете, що їх знайти не так просто. У такому разі уменшіть кількість негативу, і виконати це завдання буде значно простіше. Це дієва практика, що допоможе усвідомлено ставитися до власної реакції на події та заспокоїть ту ділянку мозку, яка викликає емоції.
Впоратися з панікою непросто, але можливо. Головне – щире бажання та робота над собою.
