18 листопада кафедрою філологічних дисциплін та методики їх викладання Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д. Ушинського було проведено традиційну Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Українська мова як чинник національної державности» на відзначення Дня української писемності та мови. (Модератор заходу – Світлана Молочко, завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-філологічних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського).
Незважаючи на воєнний час, у спільному бажанні підтримати рідну мову, вивчати її, популяризувати задля того, щоб сформувати висококультурне суспільство для розбудови щасливого українського майбутнього, навколо Українського Слова об’єдналися понад сто представників закладів вищої, передвищої, загальної середньої освіти з різних куточків України: Києва, Чернігова, Херсона, Рівного, Полтави, Івано-Франківська, Житомира, Тернополя, Миколаєва, Дніпра, Харкова, Острога, Черкас, Кропивницького, Глухова, Ніжина, Прилук, Мени, Городні, Ічні, Бахмача, Седнева та інших. Ґрунтовні виступи учасників заходу дали змогу поринути в глибини науки та «поспілкуватися» з практикою, адже кожен ділився власними «рецептами» популяризації української мови як важливого маркера ідентичності.
Із вітальним словом до учасників заходу звернувся Віктор Довбня, проректор Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доктор філософських наук, доцент, який, акцентуючи на суперактуальній темі конференції, зазначив, що українська мова є основою духовності нашого народу, міцною й надійною опорою самоусвідомлення особистості, імпульсом до творчого самовираження людини не лише в національній культурі, а й у світовій цивілізації.
Уповноважений із захисту державної мови, кандидат філологічних наук, доцент, Тарас Кремінь відзначив актуальність теми конференції як основу основ боротьби українського народу за свою ідентичність, культуру, майбутнє; акцентував на тому, що суспільство сьогодні стоїть напередодні тектонічних змін завдяки спільними зусиллям освітян, Збройних Сил України, усіх небайдужих в Україні та за її межами. Тарас Дмитрович висловив сподівання, що Чернігівський край завжди буде на вістрі ключових змін на шляху до Перемоги.
Сергій Омельчук, перший проректор Херсонського державного університету (м. Івано-Франківськ), доктор педагогічних наук, професор, висвітлив актуальне питання вживання відіменникових ад’єктивів «пандемічний» і «пандемійний» у сучасному лексиконі; також акцентував на важливості співпраці з освітянами Чернігівщини, проведенні педагогічних заходів єднання в умовах війни.
Про стратегії формування патріотичної особистості в парадигмі інформаційно-освітньої та культурної оборони України учасникам конференції розповів Дмитро Дроздовський, науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України. Ключовим у виступі стало питання – як посилити формування наративу спротиву рашизму? Були представлені патріотичні вистави Києва, зокрема «Народжені бути вільними».
Глибоке дослідження мови творів Василя Шкляра як авторитетного представника сучасного красного письменства презентувала Світлана Жила, завідувач кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка, доктор педагогічних наук, професор.
Юрій Бондаренко, завідувач кафедри літератури, методики її навчання, історії культури та журналістики Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор педагогічних наук, професор, визначив особливості шкільного вивчення образів-персонажів інтелектуального роману в мовних аспектах.
У своєму виступі «Мова і формування української національної ідентичності» Віктор Довбня, проректор із науково-педагогічної роботи Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, доктор філософських наук, доцент, визначив роль державної мови як важливого механізму консолідації нації, який формує особистість переможця.
Тетяна Хомич, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, кандидат філологічних наук, доцент, разом із Вікторією Шевченко, магістранткою філологічного факультету Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, презентували педагогічній спільноті свою розвідку «Анормативні «традиції» в шкільному лінгводидактичному дискурсі ХХІ ст.», здійснивши глибокий аналіз сучасних підручників з української мови з погляду порушення орфографічних, лексичних, граматичних норм.
Духовно-ціннісне ядро творчості Григорія Сковороди розкрила у своєму виступі Тетяна Чумак, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидат педагогічних наук, доцент («Українська ментальність та національна духовність у творчості Григорія Сковороди»).
Телепроєкт «Лагідна українізація» (спільно з UA «Суспільне») як дієвий спосіб активізувати суспільство в послуговуванні рідною мовою не лише в освітньому процесі, а й повсякденному житті, представила його авторка Світлана Молочко, завідувач кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання, методист відділу суспільно-філологічних дисциплін Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського.
Сучасний аспект національно-патріотичного виховання старшокласників на уроках української літератури розкрила Оксана Косінова, викладач української мови і літератури ВСП «Фаховий коледж Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Д. Моторного», кандидат філологічних наук, яка у своєму виступі також розповіла про історію створення театру «Слово» на базі Чернігівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №20 Чернігівської міської ради, який і досі є осередком національно-патріотичного виховання здобувачів освіти. Логічним продовженням висвітленої теми стала демонстрація відеоролика «Наш Чернігів», підготовленого вихованцями гуртка «Рідне слово» – учнями 7-х класів цього закладу освіти – під керівництвом педагогів: Тетяни Веремієнко, Марії Примоченко, Олени Терещенко.
Лідія Лавріненко, доцент кафедри педагогіки, корекційної освіти та менеджменту Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського, кандидат історичних наук, доцент, розповіла про особливості проведення екскурсій у початковій школі з використанням українського фольклору про природу.
Родзинками своєї педагогічної діяльності з присутніми поділився Віталій Півторак, учитель української мови й літератури Калуського ліцею ім. Дмитра Бахматюка Калуської міської ради Івано-Франківської області (Тема виступу: «Навчаємося разом: філологічний контекст партнерської взаємодії вчителя й учня на уроках і поза ними»). Педагог також яскраво продемонстрував власне уміння створювати мовні новотвори.
Ірина Якобчук, учитель української мови та літератури Рівненської гімназії «Гармонія» Рівненської міської ради, презентуючи власний проєкт – студію українського слова «ВиМова», переконливо довела, що мова – на часі.
Про формування медіаграмотности здобувачів освіти на уроках української літератури присутнім розповіла Вікторія Баранова, учитель української мови та літератури комунального закладу «Городнянський ліцей № 2» Городнянської міської ради Чернігівської області.
Світлана Шевченко, учитель української мови і літератури Ніжинської гімназії № 3 Ніжинської міської ради Чернігівської області, поділилася власним досвідом наукового керівництва роботами учасників Малої академії наук, акцентувала на важливості формування науково-дослідницької компетентності здобувачів освіти.
Надзвичайно колоритно були представлені говірки Городнянщини як особливе утворення на території Чернігівської області у виступі Галини Дубровської, учителя української мови й літератури комунального закладу «Городнянський ліцей № 2» Городнянської міської ради Чернігівської області. Було представлено широкий спектр діалектних особливостей регіону. І яскравим доповненням став виступ вокального ансамблю «Ветеран» Городнянського міського будинку культури. Учасники конференції почули шедеври автентичного мистецтва у виконанні носіїв живого слова регіону: пісні «Молитва за Україну», «Сини України» тощо.
До активного обговорення питань сучасного мовознавства, стану мовної освіти в Україні, тенденцій у методиці викладання філологічних дисциплін долучилися викладачі кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО імені К.Д. Ушинського: Людмила Коткова, кандидат філологічних наук, Тетяна Матюшкіна, кандидат педагогічних наук, доцент, Олексій Гальонка, кандидат педагогічних наук, доцент, Юлія Британ, кандидат педагогічних наук, Софія Нестеренко, Євгенія Булгакова, Лілія Одінцова, старші викладачі, а також Людмила Ремидовська, методист відділу суспільно-філологічних дисциплін.
Педагогічній спільноті також представили актуальні матеріали:
Микола Степаненко, професор кафедри журналістики та масової комунікації Національного університету біоресурсів та природокористування України, доктор філологічних наук, професор («Апелятивні лексико-словотвірні інновації 2021: когнітивна рефлексія»); Ольга Лілік, професор кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, доктор педагогічних наук, доцент («Формування візуальної грамотності майбутніх учителів у процесі викладання навчальної дисципліни «Українська мова (за професійним спрямуванням)»; Надія Бойко, завідувач кафедри української мови, методики її навчання та перекладу Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя, доктор філологічних наук, професор («Емоційна компетентність як складник професійної діяльності викладача закладу вищої освіти»); Наталія Грона, доцент кафедри української мови і літератури Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, доктор педагогічних наук, доцент («Фахова підготовка майбутнього філолога в умовах дистанційного навчання»); Валентина Ющенко, викладач української мови та літератури ВСП «Фаховий коледж транспорту та комп’ютерних технологій Національного університету «Чернігівська політехніка» («Інформаційна культура студента як важлива складова дистанційного навчання»); Ірина Красуцька, головний редактор Українського освітянського видавничого центру «Оріон» («Чи варто перемальовувати Буквар: як підручники з української мови та читання допомагають нам перемагати сьогодні і в майбутньому»); Вікторія Ільєнкова, редактор Харківського національного університету внутрішніх справ («Особливості сприйняття емоції щастя крізь призму української ментальності») та багато інших.
Дружна атмосфера сприяла активній співпраці освітян.
Учасники Всеукраїнської науково-практичної конференції «Українська мова як чинник національної державности», натхненні змістовними виступами, обмінялися теплими словами підтримки, адже всіх об’єднала спільна мета – утверджувати українську національну ідентичність!
