У Чернігівському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського 29 квітня 2026 року відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція «Українська освіта та культура в історичному розвитку та в умовах викликів глобалізованого суспільства», у межах уже традиційних VI Ушинських читань. Конференція, за відгуками учасників, пройшла надзвичайно цікаво й творчо.
Форум об’єднав інтелектуальну еліту України та наших щирих друзів із-за кордону. У конференції взяли участь провідні вчені, викладачі та дослідники, які представляють Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Західноукраїнський національний університет, Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», Національний університет «Одеська політехніка», Національний університет «Чернігівська політехніка», Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Тараса Григоровича Шевченка, Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Національний університет охорони здоров’я України, наших колег з обласних інститутів післядипломної педагогічної освіти Тернополя, Івано-Франківська, Чернівців, Рівного та Луцька, «Центру професійного розвитку педагогічних працівників» Городнянської міської ради Чернігівської області.
Ми щиро привітали наших партнерів із Канади та Норвегії, чия підтримка сьогодні є символом світової академічної солідарності. Ми глибоко цінуємо допомогу народів Канади та Норвегії, яка зміцнює нашу стійкість як на гуманітарному, так і на державному рівнях.
Географія нашої зустрічі вражає: від величного Києва і сонячної Одеси, гостинних Тернополя та Івано-Франківська, шляхетних Чернівців та Ужгорода, древніх Ніжина і Луцька до північного форпосту України – незламного міста-героя Чернігова, берегів Скандинавії та Північної Америки.
Наукова спільнота, осмислюючи місію освіти та культури, усвідомлює: за кожною науковою тезою, за кожним проведеним заняттям стоїть живий щит із тих, хто ще вчора стояв поруч із нами за кафедрою.
Кожен заклад освіти, представлений на цій конференції, має своїх героїв. Сьогодні академічні мантії змінені на піксель, а наукові дискусії – на сувору мову оборони. Ми з гордістю та глибокою шаною назвали імена представників нашого професійного кола, які нині перебувають на передовій, боронячи саму можливість існування української освіти і науки:
Сергій Олексієнко – кандидат технічних наук, доцент кафедри природничо-математичних дисциплін та інформаційно-комунікаційних технологій в освіті Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського
Олександр Корнієць – старший викладач кафедри природничо-математичних дисциплін та інформаційно-комунікаційних технологій в освіті Чернігівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені К.Д.Ушинського
Ці мужні воїни та науковці сьогодні пишуть історію не пером, а власною відвагою. Їхній чин – це найвищий прояв педагогіки служіння та українського національного патріотизму, про які ми так часто говоримо на лекціях і пишемо в наукових розвідках.
Ми пишаємося кожним колегою, кожним педагогом, кожним студентом, хто обрав шлях воїна. Водночас ми схиляємо голови у скорботі перед тими світлими душами, хто повернувся до нас «на щиті». Їхні імена назавжди вписані в золотий фонд української освіти і науки та в наші серця.
Ціна нашої сьогоднішньої зустрічі – це дні й ночі надлюдських зусиль на передовій. Це життя, віддані за те, щоб українське Слово продовжувало звучати в шкільних класах та університетських аудиторіях, а українська освіта і наука мали майбутнє.
Учасники конференції вшанували пам’ять усіх полеглих захисників і захисниць України, наших колег-освітян та всіх мирних громадян, чиї життя забрала російсько-українська війна, хвилиною мовчання.
Модератор конференції підкреслив, що особлива цінність конференції полягає в її міждисциплінарному характері. Ми вітали в цьому колі філософів та істориків, педагогів і психологів, філологів і географів, теоретиків та практиків. Саме такий синергетичний підхід дозволив учасникам конференції вийти за межі вузькоспеціальних дискусій і осягнути культуру та освіту як цілісні, живі феномени.
У центрі уваги учасників конференції – пошук ефективної та гуманістичної методології науки і освіти. У часи глобальних зсувів та екзистенційних випробувань все більше коло науковців звертає увагу на сучасну парадигму філософії людини – метаантропологію, що долає межі повсякденного досвіду й осягає глибинні виміри людського буття. Осмислення науки і освіти через призму сучасної філософської антропології дозволяє не просто передавати знання, а плекати Людину, здатну до самоактуалізації та духовного розвитку.
Міждисциплінарні методології, на погляд філософині Світлани Крилової, є надзвичайно актуальними. Як засвідчує її теорія і практика, методологія метаантропології є доволі ефективною для розв’язання наукових і освітянських проблем. Адже вона дозволяє отримати справжню наукову новизну.
Конференція – це не просто наукова подія, це по суті інтелектуальний акт національної стійкості. Чітко прозвучала думка про те, що кожне слово про українську культуру та кожна освітянська стратегія стали можливими лише завдяки мужності Збройних Сил України.
- ЗСУ – це фундамент нашої свободи: вони захищають наше право досліджувати, навчати та берегти власну ідентичність.
- Воїни – охоронці наших сенсів: поки вони тримають лінію фронту, ми тримаємо освітній та культурний фронти, зберігаючи тяглість традицій від Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Костянтина Ушинського, Миколи Гоголя і Бориса Грінченка до сьогодення.
Модератор від імені учасників конференції подякував кожному захиснику і кожній захисниці: за можливість працювати в аудиторіях, за кожну збережену кафедру, за майбутнє української науки.
Наукова спільнота низько вклоняється тим, хто сьогодні боронить українську землю. На знак незламності та віри в Перемогу під час конференції гордо звучав голос нашої нації. Державний Гімн України лунав у виконанні Михайла Хоми.
Учасники конференції продукували глибокі інсайти та демонстрували свободу думки. Поле конференції стало місцем сміливих ідей, глибоких катарсайтів та справжнього наукового пошуку. Саме вільна, творча й креативна думка є тією силою, що долає будь-які межі та створює нові інтелектуальні обрії.
Науковий голос звучав упевнено, наближаючи нас до Істини та спільної Перемоги!
Духовно й душевно привітав учасників конференції в.о. ректора ЧОІППО імені К.Д. Ушинського, кандидат філософських наук, доцент, Заслужений працівник освіти України Анатолій Заліський.
Яскраво проявили себе всі доповідачі. Щиро вдячні кожному і кожній. Ми відчули справжнє інтелектуальне задоволення від ваших виступів і наукових дискусій.
ХАМІТОВ
НАЗІП ВІЛЕНОВИЧ
Член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, завідувач відділу наукових і освітянських методологій та практик Центру гуманітарної освіти НАН України, Президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва.
ПРОБЛЕМА ЕФЕКТИВНОЇ Й ГУМАНІСТИЧНОЇ ФІЛОСОФСЬКОЇ МЕТОДОЛОГІЇ ОСМИСЛЕННЯ РОЗВИТКУ КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ: МЕТААНТРОПОЛОГІЯ
ФУРМАН
АНАТОЛІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
Доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології та соціальної роботи Західноукраїнського національного університету
(м. Тернопіль), головний редактор часопису «Психологія і суспільство».
ПРЕДМЕТНЕ ПОЛЕ СУЧАСНОЇ ПСИХОЛОГІЇ І БЕЗМЕЖНІСТЬ ПРЕДМЕТІВ РОЗМІРКУВАННЯ В НІЙ
КРИЛОВА
СВІТЛАНА АНАТОЛІЇВНА
Доктор філософських наук, професор, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Віце-президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва.
ФІЛОСОФСЬКЕ МИСТЕЦТВО В КУЛЬТУРІ Й ОСВІТІ
БОЙЧЕНКО
МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
Доктор філософських наук, професор, професор кафедри теоретичної і практичної філософії філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
СТІЙКІСТЬ СУСПІЛЬСТВА І РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ: СПЕЦИФІКА ФУНКЦІОНУВАННЯ СУБ’ЄКТНОСТІ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ
САМОЙЛЕНКО
ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
Кандидат історичних наук, доцент, Заслужений працівник освіти України, ректор Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.
НІЖИНСЬКИЙ РАЙОН ЯК ТЕРИТОРІЯ НАЦІОТВОРЕННЯ ТА ОСЕРЕДОК ФОРМУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ
ДЯТЛОВ
ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії та міжнародних відносин Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка»
КОСТЯНТИН УШИНСЬКИЙ І ГУМАНІСТИЧНЕ ВИХОВАННЯ. МІЖ УТОПІЄЮ ТА АНТИУТОПІЄЮ
ШАКУН
НАТАЛІЯ ВАЛЕРІЇВНА
Кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри філософії і суспільних наук, Національний університет «Чернігівська політехніка»
ЦИФРОВІЗАЦІЯ ОСВІТИ ЯК ВИКЛИК І МОЖЛИВІСТЬ: АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ВИМІР ІДЕЙ К. УШИНСЬКОГО
КИСЛИЙ
АНАТОЛІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Доктор філософських наук, доцент, професор кафедри філософії та культурології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
РЕЛІГІЄЗНАВСТВО В УМОВАХ ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ
ДРОГОБИЦЬКИЙ ІГОР
ІВАНОВИЧ
Кандидат історичних наук, магістр богослів’я (KUL), викладач кафедри теорії та методики навчання Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
ДУХОВНО-ЦІННІСНИЙ ВИМІР НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ У КОНТЕКСТІ ВИКЛИКІВ СЬОГОДЕННЯ
КИСЕЛИЦЯ
СВІТЛАНА ВОЛОДИМИРІВНА
Кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри філософії і суспільних наук Національного університету “Чернігівська політехніка”
ФІЛОСОФІЯ ОСВІТИ В УКРАЇНІ ТА НОРВЕГІЇ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
ЧОРНА
ЛАРИСА СЕРГІЇВНА
Кандидат філософських наук, доцент, доцент кафедри педагогіки і методики викладання історії та суспільних дисциплін Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т.Г. Шевченка.
ФІЛОСОФІЯ МЕДІАОСВІТИ В УКРАЇНІ: КІНЕЦЬ ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТ.
ДОВБНЯ
ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
Доктор філософських наук, доцент, завідувач кафедри
педагогіки, корекційної освіти та менеджменту Чернігівського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
імені К.Д.Ушинського
МЕТААНТРОПОЛОГІЯ ОСВІТИ ЯК САМОПІЗНАННЯ І САМОТВОРЕННЯ ОСОБИСТОСТІ
Творчо актуалізував дискусію член-кореспондент НАН України, доктор філософських наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України, завідувач відділу наукових і освітянських методологій та практик Центру гуманітарної освіти НАН України, Президент Міжнародної асоціації філософського мистецтва Назіп Хамітов. Сердечно дякуємо, пане Назіпе!
Модерування Віктора Довбні сприяло постановці й проясненню проблем.
На завершення конференції у виконанні українського співака Михайла Хоми, більш відомого за псевдонімом DZIDZIO (Дзідзьо), прозвучав Духовний Гімн України.
Матеріали, надіслані учасниками конференції, будуть опубліковані в електронному науково-методичному часописі ЧОІППО «Філософія освіти і педагогіка».